четвер, 26 травня 2022 р.

  Дії для попередження нещасних випадків на воді

Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення міської ради закликає бути обачливими і застережливими під час відпочинку на відкритих водоймах

 

Нещасні випадки на воді, як правило, трапляються через порушення правил безпеки, і найчастіше тонуть саме ті, хто вміє плавати. Більшість людей гине через:

купання в непристосованих для цього водоймах,

купання у нетверезому стані,

аварійні ситуації на човнах та інших плавзасобах.

 

Правильний вибір місць купання, суворе дотримання правил поведінки, постійний контроль за дітьми у воді збоку дорослих – ось складові безпечного відпочинку.

 

Убережіть себе від лиха! Не допускайте легковажного ставлення до вимог безпеки самі і застерігайте від необачливих вчинків оточуючих!

 

Телефон рятувальної служби 101






четвер, 19 травня 2022 р.

 19 травня - День Вишиванки


Всесвітній День вишиванки відзначається кожного року в третій четвер травня - цьогоріч святкування припадає на 19 травня. Головне на цьому святі - вишивана сорочка - унікальний витвір українського народу, що став справжнім символом самоідентифікації українців.

Вишиванка - елемент одягу, що сповнений українським колоритом та майстерністю нашого народу, який здатний створювати красу з усього. Повага до вишитої сорочки насправді велика - на її честь створили свято Дня вишиванки для популяризації традицій та культури української нації.

Історія свята

Вперше День вишиванки відзначався у 2006 році за ініціативи студентки факультету історії Чернівецького національного університету. У той рік настільки багато студентів долучилося до святкування, що згодом День вишиванки набув міжнародних масштабів. З того часу почали проводити конкурси на найкращу вишиванку чи найкраще фото у вишиванці.

Окрім того, у 2015 році започаткували акцію "Подаруй вишиванку захиснику", у якій взяло участь близько 50 країн світу.

Історія вишиванки

Вишиванням українці займаються більше тисячі років, переважно це робили дівчата, які готували до шлюбу спеціальну скриню з посагом. Дівчата з сімей малого достатку мали 30-40 вишиванок, середього - 50-70, а дівчата із заможних сімей більше ста сорочок з вишивкою.

Також у народі вірили, що вишита матір'ю сорочка для немовляти стане сильним оберегом, тому під час її створення жінки співали пісень та молилися. Зазвичай сорочки пряли з конопель або льону, тому що вважали ці рослини природними захисниками від усього лихого.

Сакральне значення вишиванок складно переоцінити, оскільки в них було важливо все: нитки, походження тканини, орнамент, кольори, кількість стібків. Найдавнішою вишивкою є білими нитками по білій тканині. Такому рукоділлю передувала довга процедура трирічного вибілювання ниток.






Цікаві факти про вишиванку

§  Дослідження стверджують, що вишиванки почали робити ще до 6 століття, однак наразі немає збережених сорочок з тих часів;

§  Легенди говорять, що чумаки довіряли прати вишиту сорочку лише одній дівчині, якій таким чином заприсягалися у вірності;

§  Перша школа вишивки з'явилася в 11 століття - її заснувала сестра Володимира Мономаха Анна. Там опановували мистецтво гатування золотом та сріблом;

§  Найбільшу кількість людей у вишиванках зареєстрували в 2011 році в Рівному та занесли в Книгу рекордів України. На День Незалежності на центральний майдан міста прийшло 6570 людей у вишиванках.

 

вівторок, 10 травня 2022 р.

 8 та 9 травня - Дні пам'яті та примирення і перемоги над нацизмом у Другій Світовій війні.

Цього року пам’ятні дати 8 і 9 травня – дні пам’яті та примирення і перемоги над нацизмом у Другій світовій війні Україна відзначає в умовах повномасштабної військової агресії росії проти України, що супроводжується численними воєнними злочинами з боку російської армії та військово-політичного керівництва. Крім цього, РФ системно знецінює, перекручує та маніпулює моральним спадком учасників Другої світової війни та перемоги над нацизмом, і ці дії набувають особливого розмаху до 9 травня.

Україна вшановує пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, а також усіх жертв війни. Друга світова війна стала результатом приходу до влади та змови антигуманних режимів – нацистського та радянського, які ставили геополітичні інтереси вище прав, свобод і життя людини. Крім того, слабкість, страх і нерішучість міжнародної спільноти заохочували агресорів до все більшого розмаху загарбницьких амбіцій, злочинів та військової агресії. Минуло вісім десятиліть – і Європа знову опинилася на порозі глобальної війни. Сьогодні європейська спільнота має змогу опиратися на отримані в часи Другої світової гіркий досвід та історичні уроки.

Українці воювали на боці антигітлерівської коаліції (Об’єднаних націй) як у складі Червоної армії, так й армій західних союзників і підпільних рухів Опору – та здійснили значний внесок у перемогу над нацизмом. А українська земля була одним з основних полів битви у цій війні. Ціною перемоги стали надзвичайні втрати упродовж 1939–1945 років – українців та інших народів, які проживали на нашій землі. Загинуло понад вісім мільйонів українців – воїнів та мирних жителів. Ми добре знаємо ціну війни та несвободи, тому сьогодні боремося за мир і свободу.

Друга світова війна закінчилась зусиллями дипломатії, але виграна вона була сміливими воїнами та зброєю. Сьогодні, коли росія без оголошення війни напала на Україну і здійснює огидну, безчесну, засуджену всім світом незаконну агресію, ми маємо не просто право на загальнонаціональний збройний спротив, але і на підтримку всього світу. Українці із зброєю в руках захищають Європу і дають шанс на створення нової, більш справедливої світової системи безпеки, на побудову більш тривкого миру. Але умовою для цього є перемога над росією, відновлення територіальної цілісності України та унеможливлення майбутньої агресії росіян проти будь-кого на планеті.

Після перемоги у російсько-українській війні, наша держава та Український народ отримає нове державне свято перемоги над сучасним нацизмом, що об’єднає все суспільство, а Україна перейде виключно до європейської традиції відзначення 8 травня, як Дня пам’яті та примирення і вшанування жертв Другої світової війни.






 

Як уберегтися дітям від мін та вибухонебезпечних предметів під час війни










вівторок, 26 квітня 2022 р.

 ЧОРНОБИЛЬСЬКА ТРАГЕДІЯ: пам'ять як попередження на майбутнє



Сьогодні, 26 квітня, в Україні відзначають 36-ту річницю аварії на Чорнобильській АЕС, яка сколихнула увесь світ. Цю подію називають однією з найбільших трагедій ХХ століття, адже вона вплинула на життя не лише Українців, а й людей у всьому світі. Наслідки радіаційного впливу відчутні і до сьогодні. 

 Чорнобильська катастрофа: як все було 26 квітня 1986 року у місті Прип’ять Київської області сталася аварія на Чорнобильській АЕС. О 01:23 ночі відбулося два вибухи на четвертому енергоблоці атомної радіостанції. Через це енергоблок був частково зруйнований, зайнялася пожежа. 

Величезна кількість радіоактивних речовин було викинута в атмосферу. Сила вибуху прирівнювалася до 500 бомб – таких, що колись були скинуті на Хіросіму. На ліквідацію катастрофи було кинуло сотні пожежників та працівників аварійних служб. Пожежу намагалися загасити кілька днів поспіль, протягом усього того часу в атмосферу надходило все більше радіації. Цілком ліквідувати пожежу вдалося лише 10 травня....


Аварія на Чорнобильській АЕС: наслідки для людей та світу 

Внаслідок Чорнобильської катастрофи понад 100 тисяч жителів найближчих населених пунктів були евакуйовані, але лише на другий день. Радянська влада намагалася приховати інформацію про аварію та її наслідки. Місто Прип’ять та навколишні села стали непридатними для життя. Через високий рівень радіаційного фону багато ліквідаторів Чорнобильської катастрофи, працівників АЕС та жителів району померли від променевої хвороби. Загалом за приблизними розрахунками число померлих від аварії на ЧАЕС сягає 4000 осіб. Наслідки Чорнобильської катастрофи відчутні і досі, збільшилося число онкохворих пацієнтів....

Чорнобильська АЕС сьогодні 

Після аварії у 1986 році над четвертим енергоблоком ЧАЕС було збудовано «Укриття» більш відоме, як «Саркофаг». Кілька десятиліть воно слугувало захистом від радіоактивних речовин. Коли «Укриття» почало руйнуватися, у період з 2012 по 2019 рік було споруджено «Нову захисну оболонку» у формі арки. Місто Прип’ять та прилеглі населені пункти досі залишають непридатними для життя....


вівторок, 19 квітня 2022 р.

Правила поводження з вибухонебезпечними предметами


Під вибухонебезпечними предметами слід розуміти будь-які пристрої, засоби, підозрілі предмети, що здатні за певних умов вибухати.




До вибухонебезпечних предметів належать:

Вибухові речовини — хімічні з'єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується, з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів.

Боєприпаси - вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для враження живої сили супротивника. До боєприпасів належать: бойові частки ракет; авіаційні бомби; артилерійські боєприпаси (снаряди, міни); інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни); ручні гранати; стрілецькі боєприпаси (набої до пістолетів, карабінів, автоматів тощо);

Піротехнічні засоби: патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні); вибухові пакети; петарди; ракети (освітлювальні, сигнальні); гранати; димові шашки.

Саморобні вибухові пристрої - пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення: саморобні міни-пастки;

міни-сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту, дитячі іграшки або речі, що привертають увагу.

Зазвичай, при знаходженні серійних мін, снарядів, гранат дорослі негайно викликають фахівців, які огороджують район і знешкоджують небезпечні знахідки. Інша справа – діти. Природна цікавість спонукає їх до небезпечних експериментів. Діти підкладають боєприпаси у багаття, випробують їх на міцність ударами, намагаються розібрати, приносять додому, у двір, до школи. Тому так важливо пояснити наслідки подібних дій, навчити правилам поведінки у таких ситуаціях.

У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою ЗАБОРОНЕНО:

-наближатися до предмета;

-пересувати його або брати до рук;

-розряджати, кидати, вдаряти по ньому;

-розпалювати поряд багаття або кидати до нього предмет;

-приносити предмет додому, у двір, до школи.

Необхідно негайно повідомити поліцію, службу з надзвичайних ситуацій або дорослих про знахідку!

Поради керівнику навчального закладу:

Останнім часом почастішали випадки телефонних повідомлень про замінування приміщень та виявлення підозрілих предметів, що можуть виявитися вибуховими пристроями.

На такий випадок пропонуються заходи попереджувального характеру:

-посилення пропускного режиму при вході і в'їзді на територію закладу, пильнування системи сигналізації і відеоспостереження;

-проведення обходів території закладу і періодичної перевірки складських приміщень на предмет своєчасного виявлення вибухових пристроїв або підозрілих предметів;

-організація проведення спільних із працівниками цивільного захисту, правоохоронних органів інструктажів і практичних занять з питань дій у разі загрози або виникнення надзвичайних подій.

У разі виявлення підозрілого предмета працівниками навчального закладу чи учнями потрібно негайно повідомити правоохоронні органи, територіальні органи управління з питань цивільного захисту. До прибуття оперативно-слідчої групи керівник навчального закладу повинен дати вказівку співробітникам знаходитися на безпечній відстані від знайденого предмета. У разі потреби – евакуйовувати людей згідно наявному плану евакуації.

Потрібно забезпечити можливість безперешкодного під'їзду до місця виявлення підозрілого предмету автомашин правоохоронних органів, співробітників територіальних органів управління з питань цивільного захисту, пожежної охорони, невідкладної медичної допомоги, служб експлуатації, забезпечити присутність осіб, що знайшли знахідку, до прибуття оперативно-слідчої групи.

У всіх випадках керівник навчального закладу дає вказівку не наближатися, не чіпати, не розкривати і не переміщати підозрілу знахідку, зафіксує час її виявлення.

У випадку, коли в будинку знайдено вибуховий пристрій й здійснюється евакуація:

-одягніть одяг з довгими рукавами, щільні брюки і взуття на товстій підошві (це може захистити від осколків скла);

-візьміть документи (паспорт, свідоцтво про народження дітей тощо), гроші;

-під час евакуації слідуйте маршрутом, вказаним органами, що проводять евакуацію. Не намагайтеся скоротити шлях, тому що деякі райони або зони можуть бути закриті для пересування;

-тримайтеся подалі від обірваних ліній енергопостачання.

Якщо будинок (квартира) опинилися поблизу епіцентру вибуху:

-обережно обійдіть всі приміщення, щоб перевірити чи немає витоків води, газу, спалахів і т.п. У темряві в жодному випадку не запалюйте сірника або свічки - користуйтеся ліхтариком;

-негайно вимкніть всі електроприлади, перекрийте газ, воду;

-з безпечного місця зателефонуйте рідним та близьким і стисло повідомте про своє місцезнаходження, самопочуття;

-перевірте, чи потребують допомоги сусіди.

Під час прогулянок в лісі або в туристичному поході:

1. Ретельно вибирати місце для багаття. Воно повинно бути на достатній відстані від траншей і окопів, що залишилися з війни;

2. Перед розведенням багаття в радіусі п'яти метрів перевірити ґрунт на наявність вибухонебезпечних предметів щупом (або обережно зняти лопатою верхній шар ґрунту, перекопати землю на глибину 40-50 см);

3.Користуватися старими багаттями не завжди безпечно, адже там можуть виявитися підкинуті військові «трофеї» або такі, що не вибухнули;

4.У жодному випадку не підходити до знайдених багать, що горять (особливо вночі). В цьому багатті може виявитися предмет, що може вибухнути.

Практично всі вибухові речовини чутливі до механічних дій і нагрівання. Поводження з ними вимагає граничної уваги і обережності.

Однією з серйозних загроз сучасного суспільства є тероризм. Більшість цих злочинів здійснюються з використанням вибухових пристроїв. Нерідко це саморобні, нестандартні пристрої, що їх складно виявити, знешкодити або ліквідувати. Зазвичай вони поміщаються в звичайні портфелі, сумки, банки, пакунки і потім залишають у багатолюдних місцях. У такому разі важко відрізнити сумку з вибухівкою від такої ж сумки, залишеної забудькуватим громадянином. Часто такі міни-пастки мають досить привабливий вигляд. Відомі випадки застосування їх у авторучках, мобільних телефонах, гаманцях, дитячих іграшках.

Тому бездоглядні предмети вимагають особливої уваги.

Є декілька ознак, що дозволяють припустити, що маємо справу з вибуховим пристроєм. Слід звертати увагу на:

-припарковані біля будівель автомашини, власник яких невідомий або державні номери якої не знайомі мешканцям, а також коли автомобіль давно непорушно припаркований;

-наявність у знайденому механізмі антени або приєднаних до нього дротів;

-звуки, що лунають від предмету (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), мигтіння індикаторної лампочки;

-наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки, акумулятори тощо);

-наявність розтяжки дротів або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань.

Якщо підозрілий предмет знайдено в під’їзді, то треба опитати сусідів, можливо, він належить їм. У разі неможливості встановити власника — негайно повідомити про знахідку до найближчого відділення поліції, органів місцевого самоврядування, підрозділу ДСНС за телефоном «101». Якщо підозрілий предмет знайдено в установі, потрібно негайно повідомити про знахідку адміністрацію. Для поштової кореспонденції з пластиковою міною характерна надмірна товщина, пружність, вага не менше 50 г і ретельна упаковка. На конверті можуть бути різні плями, проколи, можливий специфічний запах. Повинно насторожити настирне бажання вручити лист неодмінно в руки адресата і надписи на кшалт: «розкрити тільки особисто», «особисто в руки», «секретно» і т.п. Підозрілий лист не можна відкривати, згинати, нагрівати або опускати у воду.

У разі знаходженні вибухонебезпечного пристрою:

1.Негайно повідомити чергові служби органів внутрішніх справ, цивільного захисту;

2.Не підходити до предмету, не торкатися і не пересувати його, не допускати до знахідки інших людей;

3.Припинити всі види робіт в районі виявлення вибухонебезпечного предмету.

4.Не користуватися засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух).

5. Дочекатися прибуття фахівців; вказати місце знахідки та повідомити час її виявлення.

Слід пам’ятати, що розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, допущені до цього виду робіт.

Опинившись поблизу вибуху, стримайте свою цікавість і не намагайтеся наблизитись до епіцентру, щоб розгледіти або допомогти рятівникам. Найкраще, що можна зробити – залишити небезпечне місце. До того ж, варто знати, якщо вибоховий пристрій встановлено зловмисно, то вони часто встановлюються парами, щоб, через деякий час після вибуху першого з них, пролунав другий вибух. Це розраховане на те, що після першого вибуху на його місці зберуться люди, у тому числі й представники силових структур, і при повторному вибуху жертв буде набагато більше.

ОТЖЕ:

-не слід робити самостійно жодних маніпуляцій із знахідками або підозрілими предметами, що можуть виявитися вибуховими пристроями;

-виявивши річ без господаря, треба звернутися до працівника міліції або іншого посадовця; не можна торкатися знахідки;

-не користуйтеся мобільним та радіозв’язком поблизу підозрілої знахідки.

Правила поведінки під час оголошення повітряної тривоги